В Зятківцях жила обдарована співачка Явдоха Микитівна Сивак (Зуїха), яка увібрала в себе незліченні скарби народу, мовне багатство й високі морально-етичні та естетичні ідеали. Від неї Гнат Танцюра записав 1008 народних пісень, 156 казок, байок, переказів, 394 прислів’я і приказки, багато загадок, замовлянь, прикмет, чимало етнографічного матеріалу. В її особі, як сонце в краплині роси, відбилась одвічна і невмируща любов народу до краси, до художньої творчості. Завдяки виключній обдарованості і рідкісний пам’яті цієї жінки скарбниця усної поетичної творчості поповнилася сотнями перлин народної поезії і музики.
Доля жінки, матері хвилювала Г. Танцюру все життя. В 1930 році на основі зібраного фольклорного матеріалу він упорядкував і видав в Харкові самобутню працю — збірку «Жіноча доля в народних піснях». Тут уміщено п’ятдесят народних перлин, зібраних здебільшого в Зятківцях від Явдохи Зуїхи, матері Тетяни Остапівни, тітки Марини, сестер, а також від О. Лебідь, К. Жук, К. Рідковус, І. Риманської, П. Помиці, Я. Важейло, Ф. Лесь.