Вілен Абрамович Барабой народився 5 листопада 1931, в місті Гайсин, фахівець у галузі експериментальної онкології.
Закінчив Київський медичний інститут в 1953 році.
Працював головним лікарем Акмолин. (нині Астанин.) обл.,(Казахстан, 1953–57);
Молодший науковий співробітник (1961–62) відділу радіобіології та біофізики фізіології АН УРСР;
Старший науковий співробітник (1962–71) відділу радіобіології та біофізики фізіології АН УРСР;
Доктор медичних наук (1974), професор (1989).
Лауреат кількох премій:
Премія ім. О. Палладіна АН УРСР (1997),
премія ім. О. Богомольця НАНУ (1998),
Держ. премія України в галузі н. і т. (1999).
Завідуючий лабораторією експериментів онкології та променевої патології (1989–99) Київ.
Науковий-дослідник рентґено-радіології і онкології інституту (нині Ін-т онкології АМНУ).
Виїхав до Німеччини. Досліджує біохімічні і біофізичні механізми променевого ураження і захист від нього, проблеми радіорезистентності пухлин і засобів її подолання, дію на пухлини гіпертермії та комбінованої терморадіотерапії, спільні риси і особливості радіац. і нерадіац. стресів, особливості іонізуючої радіації низької інтенсивності, біол. та протипроменеву дію рослин. фенольних сполук, вільнорадикальний механізм дії цих сполук.
Наукові праці: Биологическое действие растительных фенольных соединений. К., 1976; Перекисное окисление и радиация. К., 1991 (співавт.); Перекисное окисление и стресс. С.-Петербург, 1992 (співавт.); Чернобыль: десять лет спустя // Мед. последствия радиац. катастроф. К., 1996 (співавт.); Окислительно-антиоксидантный гомеостаз в норме и патологии. К., 1997 (співавт.); Вплив гіпергравітаційного стресу на стан антиоксидантної системи щурів // Доп. НАНУ. 1999. № 2 (співавт.); Біоантиоксидант мелатонін: фізіологічні функції та застосування // ФармЖ. 2000. № 1; Свободнорадикальное окисление и антиоксидантная защита при патологии головного мозга. Москва, 2000 (співавт.).