Hajsyn nad Sobem. Nalezal pierwotnie do Sstwa braclaws., jak o tem zawiadamia lustracya 1615 r., poczem zamieszcza: „miasteczka Hayszyna possessorem iest Jadwiga Xiezna Rozynska Odrzywolska, ktore P. Swierski malzonek iey przeszly, za przywileiem krola od lat 15 zasadzil. Mlyn o 2 kolach, kotlow gorzalczanych 30, browar panski, w ktorym wolno kazdemu piwo warzyc у miod sycic, dawszy od kotla gr. 6“. Przywilej Zygmunta III pod d. 16 listop. 1621 r. jest w tej tresci zawarty: z wdziecznoscia uznajemy zaslugi Jana Dzierzka rotmistrza naszego, z najszlachetniejszej w krolestwie pochodzacego rodziny, ktory walecznoscia, jakotez szczegolna w sztuce wojennej biegloscia odznaczajac sie, w wielu wyprawach wojennych i w swiezo przeciw Turkom wybuchlej wojnie, niezachwianej ku ojczyznie wiernosci dal dowody. Na co majac wzglad, nadajemy mu do ostatnich dni jego zycia miasto Hajssyn z wszelkiemi przynalezytosciami, pod obowiazkiem wnoszenia corocznie do Rawy 1/4 czesci dochodu. (1) Rowniez i Jan Kazimierz wynagradzajac zaslugi wojenne, wyraza pod d. 8 czerwca 1659 r: „chetniesmy sie do tego sklonili, aby slachetnemu Maxymowi Bulzie poslowi pulku hutnanskiego, (2) doswiadczonemu woysk naszych W. X. ruskiego i Zaporowskiego zolnierzowi, cnota, mestwem, odwaga у nalezyta ku nam у Rtey wiara dobrze w roznych woiennych krwawych expeditiach, doswiadczonemu zolnierzowi laske nasze oswiadczylizmy. Co tym predzey czyniemy, im bardziey znamienite iego po te niespokojne у burzliwe czasy zaslugi uwazamy: tak bowiem zyczliwoscia swoia, mestwem у odwaga obowiazal nasz maiestat ku sobie, ze mu tylko dobrze czynic w podanych okazyach mozemy. Sklaniamy sie do prozby iego i do wniesioney za nim do nas W. Jana Wychowskiego Wdy kijowe, generalnego woysk naszych W. X. ruskiego i zaporows, hetmana instanter у zaras umyslilizmy mu miasteczko nasze Haysin, nad rzeka Subem lezace, prawem wiecznym dziedzicznym, malzonce у potomkom iego, tak meskiey iako у bialoglowskiey plci dac у konferowac, iakosz ninieyszym przywileiem daiemy i konferuiemy. Ktore dobra slachetny Maxim Bulza у potomkowie iego oboiey plci, miec, trzymac, uzywac na potomne czasy, zamieniac, darowac у przedac wedlug woli swoiey bespiecznie moze у moga. Z powodu wszczetych wkrotce potem buntow kozackich, odebrane miasto nadawcy, wrocilo do natury dobr krol. — Piotr Sudymuntowicz Czeczel Ssta kislacki, wyjednal u Augusta III pod d. 9 stycznia 1745r. przywilej, na zaprowadzenie w Hajsynie, lezacym w Sstwie kislackiin jarmarkow w Isze niedziele: po W. Nocy, s. Janie chrz., s. Michale i N. Roku, kazdy po tygodniu trwac majacy. Utworzone nastepnie zostalo Sstwo hajsynskie, ktore zawierajac wlosci: Kislak, Karbowke, Szure i Mytlince, nalezalo podczas rewizyi 1789 r. do Stan. Szczes. Potockiego gener. art. K. Ustanowiwszy lustrat. wnosic sie majaca z dzierzawy oplate zl. 22961, gr. 26 do skarbu Rptej, pisza: „mieszczanie okazali przywilej, w Grodnie 22 listop. 1744 r. na sadownictwo i wolnosci prawem magd. uzywane nadany (3). Zameczek nad Sobem, ze 3 stron walem i debowemi palisadami oprowadzony, do ktorego wjazd przez brame z drzewa o 2 kondygnacyach; w srodku dziedzinca rezydencya z drzewa, snopkami poszyta. W rynku ratusz nowy, u ktorego wierzch przez piorunowy ogien spalony; kloda do wymierzania zboza, kramnice z drzewa, gontami pokryte; cerkiew’ uniacka s. Mikolaja z drzewa, domow chrzes. i zydowskich w rynku 48, za- tylnych zydows. 33, chalup na przedmiesciach 183. Przedmicszczanie czynsz od gruntu oplacaja, panszczyzny na miesiac po dniu 1 i rocznie po dni 2 letnich odrabiaja i szarwarkow 12; dziesieciny pszczelnej pien 10ty oddaja, od zbywajacego zas kazdego od dziesieciny pnia, po gr. 18 placa. Dla porzadku: wojta i burmistrza, dla uslugi i bespieczenstwa w czasie jamarkow kozakow 4, niemniej asaule dla wypedzania panszczyzny, zostawujemy. Uzalenie mieszczan i gromad: sa- siedzi rozni, to przez rewolucye krajowe, to przez oddanie Sstwa w lennosc Kozakom Zaporowskim i rozdzielenie na hajsynskie i kislackie, to przez pore sposobna, gdy po zbuntowanych Kozakach znowu do krola wracac sie dobra mialy, odry wali grunta i lasy, i jakby po rebelizantach wolno brac bylo, zajmowali grunta krol., na nich wioski poosadzali, lasow wieie zajeli. Byly processa i klotnie graniczne; miasto Stara Kuna wsia bedace, teraz Maryanowka przezwane, rozprzestrzeniajac Siedliszcze swoje po obopol Sobu, przeszlo rzeki Kuhlicz i Kunke graniczne i zabralo gruntow wiele, a formujac sobie prawnosc do Wiloldowego mostu, chce zatrzec tegoz mostu slady na rzece Sobie bedace, w bliskosci po pod wsia Kuna i pod skala, teraz nawet widoczne — most w Hajsynie, za most Witoldow bez zadnego fundamentu mianuje (4). Z pasiek placilismy oczkowe po gr. 13 od pnia, teraz po gr. 18 oplacamy. Po slodkiej pamieci Piotrze Czeczelu Sscie, troche za Czeczelowej, potem coraz wiecej podniesiono podatki, i co po zl. 8 z paru placic powinni byli mieszczanie i gromady, po 18 teraz oplacaja. Czynsze, jesli takie jak dotad utrzymane zostana, nie bedzie pewnej intraty skarbowi, bo osiadlosc zmniejszy sie coraz i rozchodzic sie lud bedzie, gdyz granicami sciesnione grunta, zaledwo do zycia cbleba dostarcza, a podatku oplacac nie bedzie funduszu.
1) Ks. metr. Tom. 167. s.97
2)Maxym Bulyha (sic) nobilitowany na sejmie . r. T. L.
3)Jbid. Тош 1.1 so. 13:3. u Ksicza Mclryk VVarsznuskicli 17-6 sir. 97.
4)Starosytua Potska Balinskiego і Lipinskiego Tom 11 str. 1333 i 1335.
Переклад
Гайсин над Собом. Спочатку належав до Брацлавського староства, про що повідомляє люстрація 1615 р., після чого додає: «Містечко Гайсин є володінням Ядвіги, княгині Рожинської Одживольської, яку її чоловік пан Сверський минулого року, за привілеєм короля, заснував. Млин на 2 колеса, 30 котлів горілчаних, панський бровар, у якому дозволено кожному варити пиво та ситити мед, давши від котла по 6 грошів». Привілей Сигізмунда III від 16 листопада 1621 р. містить наступний зміст: «З вдячністю визнаємо заслуги Яна Дзержка, ротмістра нашого, який походить з найшляхетнішого в королівстві роду, який, вирізняючись хоробрістю, а також особливою вправністю у військовій справі, у багатьох військових походах і у війні, що нещодавно спалахнула проти турків, дав докази непохитної вірності до батьківщини. Маючи це на увазі, надаємо йому до кінця його днів місто Гайсин з усіма належностями, з обов’язком вносити щороку до Рави 1/4 частину доходу». (1) Також і Ян Казимир, винагороджуючи військові заслуги, виражає під датою 8 червня 1659 р.: «Охітно ми схилилися до того, щоб шляхетному Максиму Булзі, послу полку гутянського, (2) досвідченому вояку наших військ В. Князівства Руського та Запорозького, солдату, який вирізняється чеснотами, мужністю, відвагою та належною до нас і Речі Посполитої вірністю, добре зарекомендував себе у різних кривавих військових експедиціях, виявити нашу ласку. Що тим швидше робимо, чим більше визнаємо його видатні заслуги в ці неспокійні та бурхливі часи: так своєю прихильністю, мужністю та відвагою він зобов’язав наш монарший величності, що ми можемо лише добре робити йому в наданих випадках. Схиляємося до його прохання і до внесеного за ним до нас В. Яна Виговського, воєводи київського, генерального вояку наших військ В. Князівства Руського та Запорозького, гетьмана, миттєво ухвалили надати йому наше містечко Гайсин, що лежить над рікою Собом, на вічне спадкове право, дружині та нащадкам його, як чоловічої, так і жіночої статі, дати та затвердити, що й робимо цим привілеєм. Які маєтки шляхетний Максим Булга та його нащадки обох статей можуть мати, тримати, користуватися на вічні часи, обмінювати, дарувати та продавати за своєю волею безпечно. Через бунти козацькі, що незабаром спалахнули, місто було відібране у надавача і повернулося до королівських маєтків. — Петро Судимонтович Чечель, староста кисляцький, виклопотав у Августа III під датою 9 січня 1745 р. привілей на заведення в Гайсині, що лежить у старостві кисляцькому, ярмарків у неділю після Великодня, св. Івана Хрестителя, св. Михайла та Нового Року, кожен з яких триває по тижню. Пізніше було утворено Гайсинське староство, яке, включаючи маєтності: Кисляк, Карбівку, Шури та Митлинці, належало під час ревізії 1789 р. Станіславу Щесному Потоцькому, генералу артилерії Коронної. Встановивши люстраційний збір, що має вноситися з держави у розмірі 22961 злотих, 26 грошів до скарбниці Речі Посполитої, пишуть: «міщани показали привілей, наданий у Гродно 22 листопада 1744 р. на судочинство та вільності, що користуються правом магдебурзьким (3). Замочок над Собом, з трьох сторін обведений валом та дубовими палісадами, до якого в’їзд через браму з дерева на 2 поверхи; посередині подвір’я резиденція з дерева, покрита снопками. На ринку нова ратуша, у якої верхів’я згоріло від блискавки; колода для відмірювання зерна, крамниці з дерева, покриті гонтом; уніатська церква св. Миколая з дерева, християнських та єврейських будинків на ринку 48, задніх єврейських 33, хат на передмісті 183. Передмістяни платять чинш від ґрунту, відробляють панщину на місяць по 1 дню та щороку по 2 літніх дні та 12 шарварків; віддають десятину бджолину у розмірі 10 пенязі, а від кожного зайвого вулика, що перевищує десятину, платять по 18 грошів. Для порядку: війта та бурмістра, для послуги та безпеки під час ярмарків 4 козаки, також асаули для вигнання панщини, залишаємо. Скарги міщан та громади: сусіди різні, то через революції країнні, то через віддання староства в ленне володіння козакам Запорозьким та розподіл на гайсинське та кисляцьке, то через нагоду, коли після бунтів козаків знову до короля поверталися маєтки, відбирали ґрунти та ліси, і ніби після бунтівників вільно було брати, займали королівські ґрунти, на них села посадили, лісів багато зайняли. Були процеси та сварки прикордонні; місто Стара Куна, що було селом, тепер перейменоване на Мар’янівку, розширюючи своє поселення по обидва боки Собу, перейшло річки Кухлич та Кунку прикордонні та забрало багато ґрунтів, а формуючи собі правомірність до Вітовтового мосту, хоче знищити сліди цього мосту на річці Собі, що знаходяться поблизу під селом Куна та під скелею, тепер навіть видимі — міст у Гайсині, за міст Вітовтовий без жодного фундаменту називає (4). Від пасік платили очкове по 13 грошів від вулика, тепер платимо по 18 грошів. Після славетної пам’яті Петра Чечеля старости, трохи за Чечелевої, потім все більше підвищували податки, і що по 8 злотих з пару платити повинні були міщани та громади, тепер по 18 платять. Чинші, якщо такі, як досі, будуть збережені, не буде певного доходу скарбниці, бо осілість зменшуватиметься все більше, і люди розходитимуться, бо стиснені межами ґрунти ледве забезпечують хліб для життя, а платити податку не буде фонду.
Кн. метр. Том. 167. с.97
Максим Булига (sic) нобілітований на сеймі . р. Т. Л.
Там же. Том 1.1 с. 13:3. у Книзі Метрики Варшавської 17-6 с. 97.
Старожитня Польща Балінського та Ліпінського Том 11 с. 1333 та 1335.