Чечелі> – вважаються родом тюркського походження, який в 1545г. мав статус непривілейованої шляхти.
В нагороду за вірну службу Андрію Судимонт> дісталися землі на Поділлі, серед інших перебувала земля біля річки Чирва> в місцевості Чечелівка. Згодом назва місцевості, в якому розташувалося їх володіння, стало частиною прізвища.
Старший син Андрій Судімонтовіч >– польський поміщик Борис>, Чечелівка дістався. Легенда розповідає, що місцевість, на якій розташоване с. Чечеліовка>, спочатку були порожня, болотиста, заросла густі чагарники, що сприяє розмноженню дикі тварини, які приносили велику шкоду жителям своє хижацтва, а особливо жителі села Борсуки. Поміщик заселив ця місцевість свій кріпак, і тут утворився селище з хорошим будиночками і службами. Поміщик Чечель, бачачи, що ця місцевість стала красивішою і живописніше його села Борсуків, перейшов сюди на проживання і назвав нове поселення Чечеліовкою.
Невдовзі вимушені випустити із своїх рук село Самчики й Любомирські. Зробив це Марцін Любомирський>, продавши село старості Гайсинському Пьотру Чечелеві> (1754 – 1843 рр.).
Пьотр Чечель> був правнуком фундатора маєтку Самчики Яна Сам’юеля Хоєцького> й внуком Франциска Казимира Хоєцького>.
Розпочинає розбудовувати маєток Самчики Хоєцьких запросивши найславетніших майстрів європейського виміру, що дасть привід відомому польському письменникові. громадському діячеві Волині XIX ст. Юзефу Ігнацію Крашевському. побачивши Самчики. сказати: …чудові Самчики. Повторить ці ж слова через майже 200 років професор Варшавського університету, фахівець з палацово-паркового мистецтва Тадеуш Ярошевський.
В ХVІ ст. Судимонти (Чечелі) володіли на Брацлавщині великими обширами землі понад річками Дністер та Південний Буг – Калаур. Скавучани. Кружинці. Рашків. Борсуківці. Чечелівка, інші. Родовим місцем перебування стає Чечелівка на річці Чечва (сьогодні село неподалік м. Гайсина Вінницької області). від якого Судимонти взяли собі прізвище – Чечелі. Про що свідчить привілей в метриці Коронній і дозвіл короля польського Ольбрихта.
В кінці XVIII ст. маєток Самчики набуває нового вигляду: постають будівлі палацу, двох офіцинів, ламусу (Китайського будинку – холодильника), в'їзної брами, оранжереї, стайні, відкритої оранжереї саду в мурах, реконструюється парк Хоєцьких в англійському (пейзажному) стилі. Маєток огороджується кам'яним муром. Недарма оповідачі тогочасних Самчиків. польські письменники, в своїх нотатках (книгах) називають маєток – замком. Це Вацлав Лясоцький. Ксаверій Гіжицький. Євстафій Івановський. А. Єловіцький. Юзеф Крашевський>.
Сучасник П. Чечеля Євстафій Івановський дає йому таку характеристику: Пьотр Чечель> не був вчений, не знав багато іноземних мов, не мав вищої освіти, лише грунтовний мав розум, такт, здоровий глузд: працював старанно, був ощадливий, любив порядок, хист мав великий. Хто знав до цього Самчики. а побачив їх під рукою Чечеля. не вірив очам своїм. Господар жадний, логічний, справедливий: утримував власну музичну капелу. Хлопці до неї призначені, мали якесь ремесло, ужиткове заняття: навчались при цьому господарству. Суворо обходився з дітьми… Любив товариство. В осінню пору, щорічно, влаштовувалися полювання з гонитвами. Лови королівські тривали кілька днів.
Юзеф Ігнатій Крашевський>. найвідоміший польський письменник згадує маєток Самчики так: 30 червня 1843 року по святій месі… Самчики. село над Случем. давнього старости Чечеля (недавно померлого), є одним із найкращих в околиці забудованих і впорядкованих маєтків. По величезних стайнях, розлогих будівлях і відсутністю корчми, пізнати тут ще старопольську господарську гостинність, в якій староста Чечель був відомим: пізнати старопольську порядну заможність у всьому. що зроблено, збудовано. Видко добре управління легко оплачується достатками. Староста Чечель. напевне, був єдиним з тих людей давнього роду, хто не відсилав коней і слуг своїх гостей до корчми. а гостей щиро й старопольськи приймав. Через це не тільки не розтратив маєтку, а взагалі його повільно і чесно примножив. За чудовими Самчиками. незручною й вузькою дорогою дістаємось на Чумацький шлях.
Пьотр Чечель одружувався тричі. Мав дітей лише від першого шлюбу: п’ять дочок і двох синів – Ксаверія (1786-1823 рр.) та Яна (1788-1843 рр.).