Гайсинський староста полковник Пьотр Чечель взяв собі прізвище від річки Чечва с. Чечелівка 1754р.

Модератор: Музєєч

Відповісти
Аватар користувача
admin
Адміністратор сайту
Повідомлень: 616
З нами з: Сер жовтня 24, 2018 7:41 am
Контактна інформація:

Гайсинський староста полковник Пьотр Чечель взяв собі прізвище від річки Чечва с. Чечелівка 1754р.

Повідомлення: # 550Повідомлення admin
Сер січня 30, 2019 7:27 am

Зображення

Чечелі - вважаються родом тюркського походження, який в 1545г. мав статус непривілейованої шляхти.
В нагороду за вірну службу Андрію Судимонт дісталися землі на Поділлі, серед інших перебувала земля біля річки Чирва в місцевості Чечелівка. Згодом назва місцевості, в якому розташувалося їх володіння, стало частиною прізвища.
Старший син Андрій Судімонтовіч - польський поміщик Борис, Чечелівка дістався. Легенда розповідає, що місцевість, на якій розташоване с. Чечеліовка, спочатку були порожня, болотиста, заросла густі чагарники, що сприяє розмноженню дикі тварини, які приносили велику шкоду жителям своє хижацтва, а особливо жителі села Борсуки. Поміщик заселив ця місцевість свій кріпак, і тут утворився селище з хорошим будиночками і службами. Поміщик Чечель, бачачи, що ця місцевість стала красивішою і живописніше його села Борсуків, перейшов сюди на проживання і назвав нове поселення Чечеліовкою.

Невдовзі вимушені випустити із своїх рук село Самчики й Любомирські. Зробив це Марцін Любомирський, продавши село старості Гайсинському Пьотру Чечелеві (1754 - 1843 рр.).

Пьотр Чечель був правнуком фундатора маєтку Самчики Яна Сам’юеля Хоєцького й внуком Франциска Казимира Хоєцького.

Розпочинає розбудовувати маєток Самчики Хоєцьких запросивши найславетніших майстрів європейського виміру, що дасть привід відомому польському письменникові. громадському діячеві Волині XIX ст. Юзефу Ігнацію Крашевському. побачивши Самчики. сказати: "...чудові Самчики". Повторить ці ж слова через майже 200 років професор Варшавського університету, фахівець з палацово-паркового мистецтва Тадеуш Ярошевський.

В ХVІ ст. Судимонти (Чечелі) володіли на Брацлавщині великими обширами землі понад річками Дністер та Південний Буг - Калаур. Скавучани. Кружинці. Рашків. Борсуківці. Чечелівка, інші. Родовим місцем перебування стає Чечелівка на річці Чечва (сьогодні село неподалік м. Гайсина Вінницької області). від якого Судимонти взяли собі прізвище - Чечелі. Про що свідчить привілей в метриці Коронній і дозвіл короля польського Ольбрихта.

В кінці XVIII ст. маєток Самчики набуває нового вигляду: постають будівлі палацу, двох офіцинів, ламусу ("Китайського будинку" - холодильника), в'їзної брами, оранжереї, стайні, відкритої оранжереї "саду в мурах", реконструюється парк Хоєцьких в англійському (пейзажному) стилі. Маєток огороджується кам'яним муром. Недарма оповідачі тогочасних Самчиків. польські письменники, в своїх нотатках (книгах) називають маєток - замком. Це Вацлав Лясоцький. Ксаверій Гіжицький. Євстафій Івановський. А. Єловіцький. Юзеф Крашевський.

Сучасник П. Чечеля Євстафій Івановський дає йому таку характеристику: "Пьотр Чечель не був вчений, не знав багато іноземних мов, не мав вищої освіти, лише грунтовний мав розум, такт, здоровий глузд: працював старанно, був ощадливий, любив порядок, хист мав великий. Хто знав до цього Самчики. а побачив їх під рукою Чечеля. не вірив очам своїм. Господар жадний, логічний, справедливий: утримував власну музичну капелу. Хлопці до неї призначені, мали якесь ремесло, ужиткове заняття: навчались при цьому господарству. Суворо обходився з дітьми... Любив товариство. В осінню пору, щорічно, влаштовувалися полювання з гонитвами. "Лови королівські" тривали кілька днів".

Юзеф Ігнатій Крашевський. найвідоміший польський письменник згадує маєток Самчики так: "30 червня 1843 року по святій месі... Самчики. село над Случем. давнього старости Чечеля (недавно померлого), є одним із найкращих в околиці забудованих і впорядкованих маєтків. По величезних стайнях, розлогих будівлях і відсутністю корчми, пізнати тут ще старопольську господарську гостинність, в якій староста Чечель був відомим: пізнати старопольську порядну заможність у всьому. що зроблено, збудовано. Видко добре управління легко оплачується достатками. Староста Чечель. напевне, був єдиним з тих людей давнього роду, хто не відсилав коней і слуг своїх гостей до корчми. а гостей щиро й старопольськи приймав. Через це не тільки не розтратив маєтку, а взагалі його повільно і чесно примножив. За чудовими Самчиками. незручною й вузькою дорогою дістаємось на Чумацький шлях".

Зображення

Пьотр Чечель одружувався тричі. Мав дітей лише від першого шлюбу: п’ять дочок і двох синів - Ксаверія (1786-1823 рр.) та Яна (1788-1843 рр.).

Відповісти

Повернутись до “Гордість Гайсинського краю”