Жилінский Євстахій Янушович український та польський математик, доктор математичних наук, професор
народився 1889 року 1 жовтня (19 вересня за юліанським календарем) , в містечі Куна Гайсинського повіту провінція Вінниця
Він був хрещений 24 вересня 1889 р. У костьолі у Куні, а хрещеними були Едуард Ярошинський та Вільгельміна Жилінска.
Батько — безземельний дворянин, був чиновником суду.
Жилінский Євстахій 1907 року закінчив із золотою медаллю Першу Київську гімназію.
1911 року закінчує фізико-математичний факультет Київського університету Святого Володимира — з дипломом першого ступеня по фізико-математичних науках, був учнем Д. О. Граве.
1912 року отримує срібну медаль за конкурсну працю «Найновіші течії в теорії ідеалів», залишений в університеті «для
підготовки до професорського звання», отримав стипендію для навчання за кордоном.
В 1912—1913 роках учиться: в університеті в Гетінгені у Е. Ландау, у Марбурзі та Кембріджі.
У 1916—1917 роках служить у російській армії — інженерному училищі, електротехнічній школі, при штабі фронту в Кам'янці-Подільському і Бердичеві.
В 1917—1919 роках був в Києві доцентом математики в різних закладах.
В 1919 році у Варшаві — в польському війську викладачем електротехнічних предметів.
З жовтня 1919 року — надзвичайний професор математики і керівник кафедри Львівського університету, з 1922 — звичайний професор.
В 1929—1930 роках — декан математично-природничого факультету.
Перша польська математична конвенція, Львів (7-10 жовтня 1927 р.).
Зверху праворуч: Владислав Орліч і Євстахія Шілінський.
У першому рядку ліворуч: В. Стожек, Л. Ліхтенштейн, С., Дикштейн,
В. Серпінський, В. Станевич, К., Куратовський і за ним С. Банах
Організовував навчальний процес з математики у 1920-х роках. Як член Ради факультету в 1921-у році клопотав про допуск до докторських іспитів С. Банаха, 1922 — з різних питань його габілітації, був рецензентом докторської праці Банаха — разом з Г. Штайнгаузом; серед учнів — Осип Пепіс.
Наукові інтереси полягали в площині теорії чисел. Також займався алгеброю, логікою та основами математики.
Членський квиток польського Татранського товариства з 1922 року
1925 року він доводить, що поза двома логічними функторами: риска Шеффера, стрілка Пірса, жодним іншим бінарним функтором не є можливо визначити всі унарні та бінарні функтори. Це дослідження цитувалося в працях таких логіків як Пост та Квайн.
Брав участь у міжнародних математичних конгресах:
1912 — в Кембріджі,
1926 — Болоньї,
1936 — у Осло,
1935 — в конференції, присвяченій 50-річчю наукової праці Д. Граве у Києві.
Цермело у Львові в університеті (25-26 травня 1929). Стенд (зліва): К. Куратовський, Б. Кнастер, С. Банах, В. Стожек, Е. yliński, С. Ружевич.
Сидячи (зліва): Х. Штейнхаус, Е. Цермело, С. Мазуркевич
По реорганізації Львівського університету 1939 року — професор, завідує кафедрою алгебри в 1939-41, та 1944-46. 1946 року виїхав до Польщі, у 1946-47 працює в Міністерстві закордонних справ, отримує призначення консулом у Києві, однак не поїхав.
Жилінский Євстахій з дружиною Каземірою і діти
Проживав у Лодзі, працював у Політехніці міста Глівіце.
Похований у Лодзі — † 4 липня 1954 .
Науковий доробок складає більше 20 праць та 6 підручників.
[За матеріалами Лех Малігранда Технологічний університет Лулео. Швеція]