Гершон-Іцхок Лейбович Сирота, (Gershon Sirota) народився в 1874 в місті Гайсині по вулиці Подільській сьогодні вулиця Заводська (Плеханова).
Гершон Сирота Був одним з провідних співаків Європи, виконавець оперних арій і єврейських народних пісень на ідиш під час «Золотого століття Хаззанута» (канторіальна музика), його іноді називають «єврейським Карузо».
Спогади Гайсинчанина, який в 1989 році виїзав в Канаду.
«У 1905 році 31-річний Сирота був запрошений на конкурс на заміщення посади оберкантора найбільшої в світі Великої синагоги на вулиці Тломацкой в Варшаві, відомої також як Тломацкая синагога, яка була центром реформістського іудаїзму в Польщі.В Гайсині і досі є автобусна зупинка імені Сироти, саме тут постійно підбирали племінника, сина брата Бориса Сироти — Григорія, він був одноногим, але дуже бадьоро пересувався з двома милицями. і дуже не хотів їздити на автобусі, але вони завжди ставали. Григорій працював у невеликій швейної майстерні на вулиці «1-го Травня», де шив головні убори: шапки, кашкети та інше. Інший син Бориса, Борис Борисович працював вчителем математики. Це нащадки цієї незвичайної людини, першим з канторів записаного на звуковий носій, служив в найбільших синагогах світу, з тріумфом виступав в найпрестижніших залах Європи.
Прослуховування Сироти за вівтарем синагоги на Тломацкой вулиці не залишило сумнівів, і конкурсний комітет одноголосно обрав його оберкантором. Однак Сироту не влаштовували тамтешні хор і хормейстер, і, вступивши на посаду оберкантора, він зайнявся перетворенням хору. У 1908 році Сирота домагається призначення хормейстером Лео Льова, який обіймав до того аналогічний пост в синагозі в Бухаресті. Голос Сироти описувався як теплий драматичний тенор з високо розвинутою колоратурою і орнаментацією. У роки оберканторства в Тломацкой синагозі співоча кар'єра Сироти досягла зеніту ».
Багато інформації опубліковано в російсько-мовній Вікіпедії
Остання служба Сироти, за переказами небагатьох уцілілих свідків, відбулася в Судний день, який випав в тому році на 1 листопада 1941 року, в стінах закинутої фабрики на території Варшавського гетто, яка використовувалася в якості синагоги.
19 квітня 1943 року. Варшавське гетто
Загинув від задухи 19 квітня 1943 разом з сім'єю під час пожежі в підвалі будинку номер 6 по вулиці Волинська при придушенні повстання у Варшавському гетто. Всі його дорослі діти з сім'ями також загинули